Музей, перед яким місто не змогло дотримати слова; музей діда, у який не ступала нога онуки; цвинтар, який свідчить надписами на плитах; вітраж у магазині, який виявився не казковим замком, а червоним лігвом звіра; вцілілі картини, визнання яких прийшло востаннє провести авторку; украдені картини; двохсотрічна школа, яка творила своїх вихованців великими. Цей збірник — вісім есеїв письменників та письменниць — це не просто опис пам’яток, зосереджений на самих лише стінах, а також архів приватної пам’яті та путівник у міжчасся місць, які Росія намагається знищити. Початковий задум цієї книги належить Вікторії Амеліній. Вікторія — українська письменниця та правозахисниця, яка з літа 2022 року документувала воєнні злочини Росії. Вікторію Амеліну та ще дванадцятьох людей убила ракета, якою росіяни поцілили в кафе у Краматорську наприкінці червня 2023 року. Авторки та автори збірника стали Олена Стяжкіна, Євгенія Подобна, Марічка Паплаускайте, Владислав Івченко, Ольга Карі, Наталя Михальченко, Олена Рибка і Софія Челяк. Обкладинка та ілюстрації створила Оксана Бойко. Упорядник — Віра Курико.

Олена Стяжкіна, Євгенія Подобна, Марічка Паплаускайте, Владислав Івченко, Ольга Карі, Наталя Михальченко, Олена Рибка, Софія Челяк