У селі, назву якого знають лише місцеві, горить сливове дерево і будинок, де колись жила велика родина. А в іншому з'являється Дуся — доросла дівчина з плюшевим драконом у руках, чорними руками та розгубленим поглядом. Вона не пам’ятає нічого про себе і не знає, де її дім. Але життя кожного, хто її зустріне, зміниться назавжди.
«Мене звати Дуся» — це історія про пошук себе, дому, власної пам’яті та любові. Про страхи, які ми несемо з дитинства, втрати й відчайдушне прагнення бути видимими. І про те, як іноді чужі люди стають найріднішими.
Роман поєднує психологізм із магічним реалізмом, створюючи атмосферу, де вигадка і правда переплітаються у складний, але захопливий клубок.
Запах слив, порожні хати й розмови на подвір’ї — авторка з ніжністю й гумором передає атмосферу українського села.
Розкриває глибокі теми цінності родини і має потужний емоційний післясмак.
Це роман про пам’ять, любов і прийняття, що змусить вас сміятися і плакати.